Як провести електропроводку в будинок самостійно?

Ремонт квартири або приватного будинку - процес дуже витратний і трудомісткий, але без нього, іноді, не обійтися. І якщо він косметичний, то це не настільки складно. А ось за умови капітального ремонту - тут вже малими силами не обійтися.

Але ще більш відповідальною справою стає перша обробка, наприклад, в тільки недавно побудованому будинку. Ось тут уже не обійтися простою косметикою. Рано чи пізно, але за монтаж електропроводки доведеться братися або самому, або наймати професійних електриків, адже електрика в будинку необхідна. І навіть за умови одноповерхового будинку сума за це вийде дуже немаленька.

Але що робити, якщо ці кошти вже заплановано витратити на щось інше? На це питання можна відповісти так. При великому бажанні, граничної уважності і акуратності, а також чіткому дотриманні інструкцій і правил, можна виконати монтаж електропроводки своїми руками.

Спробуємо розібратися, чи можливо, без спеціальної освіти, зробити проводку в будинку своїми руками, наскільки складна подібна робота і які правила повинні дотримуватися для того, щоб провести електрику в приватному будинку. Як провести проводку, розводку електропроводки і повну електрифікацію будинку - ось питання, які зараз спробуємо розібрати. Отже, покрокова інструкція, як правильно виконати електророзводку в приватному будинку.

Підготовка до монтажу

Монтаж проводки в першу чергу має на увазі одне - це не поспішати і намагатися не упустити жодної дрібниці, адже це справа не терпить метушні. Перед тим, як почати роботу, варто замалювати схему майбутніх електричних комунікацій (ця схема може стати в нагоді і в майбутньому). Для цього, перш за все, необхідно визначити місця розташування вступного розподільного щита, всіх світильників, розеток, а також прорахувати максимальну потужність на кожну з них. Далі, зробивши схематичний начерк на аркуші, розподілити навантаження по лініях - це і буде устрій електропроводки в будинку. При цьому потрібно враховувати, що сучасні освітлювальні прилади споживають досить малу кількість електроенергії, а тому цілком прийнятно буде спланувати кількість ліній освітлення з розрахунку 1 група на 2 приміщення, і то робиться це тільки для зручності подальшого обслуговування та ремонту.

А ось з силовими групами, тобто лініями, які підуть на розетки, розрахунки повинні бути більш точними. Адже від докладних даних споживачів буде залежати і величина автоматів, і перетин кабелів, що підходять під загальну потужність, споживану побутовими приладами.

Зазвичай, при монтажі електропроводки, оптимальним є варіант, при якому кожна розеткова група кімнати йде окремою лінією. Крім зменшення навантаження на проводку і автомати це дає більше зручності при подальшому ремонті розеток і кабелів, якщо виникне така необхідність.

Природно, що такі електроприлади, як електрична плита або котел для нагрівання води повинні йти окремими лініями.

Вибір перетину

При виконанні такої роботи, як електропроводка в будинку своїми руками, дуже важливу роль відіграє розрахунок необхідного кабелю. А значить, тільки підрахувавши загальне навантаження по кімнатах можна переходити до вибору перетину. До речі, діаметр дроту можна також розрахувати не тільки по споживаній потужності, але і по споживаному струму. Всі необхідні дані можна знайти в технічній документації до побутових електроприладів. Подібні обчислення обов'язкові перед тим, як провести електрику в будинку.

Не варто забувати і про те, що розрахунок перетину кабелю проводиться за сукупністю всіх даних, у тому числі і відстані від розподільної вступної шафи до споживача, а також і виду виробництва монтажу - при відкритому способі ведення переріз проводу допускається менше, ніж при прихованій проводці, за рахунок природного охолодження.

Також необхідно враховувати і матеріал, з якого виготовлений кабель

Оптимальним для освітлення буде алюмінієвий кабель, перетином в 2,5 кв. мм, а перетину мідного досить 1,5 кв. мм. Але це тільки за умови звичайного освітлення. Якщо для освітлення використовуються галогенні лампи високої потужності, розрахунок також проводиться згідно з таблицею.

Важливо розуміти, що надійніше буде, якщо діаметр проводу буде трохи більше необхідного - це позбавить від додаткової проводки при додаванні будь-яких додаткових побутових приладів і електроустаткування на кухні або в інших приміщеннях.

Розетки, вимикачі та освітлювальні прилади

Визначившись з перетином і довжиною кабелів, необхідно підібрати необхідні освітлювальні прилади, розетки і вимикачі. Це також потрібно зробити заздалегідь, перед походом в магазин. Розетки підбираються залежно від виду побутового електричного приладу, який буде в них включатися. Адже ні для кого не секрет, що вилка побутового приладу може бути старого зразка, а може бути і за євростандартом, тобто з товстими штирями. Це потрібно враховувати при проектуванні. Також необхідно і визначитися зі ступенем захисту, тобто IP. Для цього визначається місце експлуатації розетки і можливість впливу на неї агресивних середовищ, тобто вологість, пил, бруд тощо. Це відноситься і до вибору вимикачів і приладів освітлення.

Ще один важливий момент. Якщо в будинку є маленькі діти, то має сенс придбати розетки із захисними шторками - вони не дозволять дітям засунути сторонні предмети всередину, що захистить дітей від ураження електричним струмом.

Ще потрібно вирішити, де будуть встановлені вимикачі, а де знадобиться установка діммерів. Уже в залежності від цього можна буде вибрати і прилади освітлення. Не варто забувати про те, що не всі світлодіодні лампи піддаються діммуванню, а тому краще відразу прорахувати кількість регульованих і нерегульованих ламп.

Монтаж

Після придбання всіх необхідних кабелів і обладнання, можна приступати безпосередньо до монтажу. Насамперед потрібно провести траси, за якими пройдуть кабелі, після чого, за допомогою штраборіза або перфоратора потрібно виконати канавки, звані штрабами, в які і буде проводиться прокладка електропроводки. Також за допомогою дрилі-перфоратора і спеціальної алмазної або побідитовою коронки робляться і поглиблення для розеток, вимикачів і розподільних коробок.

Не варто забувати, що розподільні коробки розміщуються безпосередньо над кожним вимикачем і розеткою. Штроби, в які здійснюється прокладка проводки, розташовуються строго вертикально або горизонтально - в цьому випадку в майбутньому не доведеться гадати, де розташований провід, якщо доведеться щось свердлити.

Після того, як канавки зроблені, прокладається кабель, який фіксується в штрабі для того, щоб в подальшому можна було канал заштукатурити. У місцях встановлення розеток, вимикачів і розподільних коробок необхідно залишити не менше 10-15 см запасу проводу, який необхідний для з'єднань.

До речі, якщо від розподільчої коробки провід йде на одноклавішний вимикач, то кабель повинен бути двожильний, а якщо на двоклавішний - то трижильний. На способах установки розподільних коробок, напевно, варто зупинитися трохи докладніше.

Розводка електропроводки

Напевно кожен помічав, що кольори ізоляції жил кабелів різного кольору. Робиться це виробником аж ніяк не для краси або естетики. В першу чергу це зручність монтажу і подальшого обслуговування, а також електробезпека самого монтера.

Розводка проводки за кольорами здійснюється наступним чином:

• Жовто-зелений, світло-зелений або жовтий провід - це завжди заземлення. Саме такі забарвлення загальноприйняті на сьогоднішній день.
• Синій, блакитний або білий з синьою смугою - завжди нульовий провід або нейтраль. Не потрібно його плутати з заземленням. Звичайно, при замикання цих жил техніка з ладу не вийде, але при установці у вступному щиті пристрої захисного відключення (ПЗВ) він буде постійно відключатися.
• Всі інші кольори використовуються в якості фазних проводів.

Схема підключення проводів повинна відповідати кольоровому маркуванню.

Важливо пам'ятати, що для того, щоб зробити розводку в розподільній коробці на вимикачі правильно, перериватися повинна саме «фаза», а значить нульовий провід (а при наявності і дріт заземлення) потрібно розвести таким чином, щоб він пішов прямо на світильник, а фаза вирушила вниз, на пристрій включення.

На розетки же відправляються з коробки обидва дроти, тобто і «фаза» і «нуль».

З'єднання в розподільних коробках повинні бути щільними. Для цього бажано використання спеціальних клемників - Wago. Якщо ж використовується метод скручування, то подібні з'єднання має сенс пропаяти для отримання кращого контакту і запобігання нагріву проводу.

Монтаж вступної силової шафи

Напевно, найважливішим етапом в монтажі електропроводки в приватному будинку є підключення елементів силового щита, за допомогою якого і буде здійснюватися подача електроенергії, захист від перевантажень і коротких замикань, а також облік електрики, що подається в житлові приміщення.

Необхідно зауважити, що спочатку проводиться весь монтаж електричної шафи і комутація проводки, що відходить на приміщення, і тільки після цього подається основне живлення.

В сучасних щитах передбачені спеціальні дин-рейки, які полегшують кріплення такого обладнання, як автомати, ПЗВ і електролічильник.

Послідовність комутації силового шафи така:

Насамперед кріпиться вступної автомат. Його номінал повинен бути вище, ніж загальна потужність розподільних автоматів. Також і провід, що йде від нього на прилад обліку електроенергії, так само як і з електролічильника на розподільні автомати, повинен мати більший перетин, ніж жили кабелю, що йдуть на розподільні лінії в житлові приміщення.

Необхідно також пам'ятати, що силова лінія введення напруги від стовпа до будинку проводиться тільки обслуговуючою організацією після необхідних погоджень. Самому таку роботу виконувати ні в якому разі не можна. А значить, проводка в приватному будинку - це робота, яку виконує домашній майстер, а подача силової лінії на введення - завдання фахівця.

Установка приладу обліку електроенергії

Електролічильник встановлюється після вступного двополюсного автомата наступним чином.

Фазний провід від датчика приходить на перший, а нульовий - на третій контакт. Другий контакт є виходом фази на розподільні автомати, а четвертий - вихід нуля, який підключається до нульової шини, яка зазвичай передбачена в сучасних електричних щитах. До неї ж приєднуються і всі сині або блакитні (в залежності від фірми виробника кабелю) лінії, що відходять на приміщення. Ось тут то і виявляється перевага кабелів з кольоровим маркуванням.

При підключенні приладу обліку електроенергії можна також керуватися схемою підключення, яка завжди присутня на задній частині захисної кришки контактів.

Жили проводу в контактних клемах лічильника, що має два затискних гвинта, фіксуються в такий спосіб: спочатку затягується верхній гвинт, після притискається нижній. Таким чином, жила рівномірно і щільно розташовується в контактній клемі, що дозволить уникнути нагріву.

Розподільні автомати

Придбані за кількістю розеткових і освітлювальних груп, а також їх струмів, автомати кріпляться на дин рейці. Зверху, між собою, всі вони з'єднуються перемичками. Таким чином, при подачі живлення на один з них, напруга рівномірно розподіляється по всьому.

Після цього слідує, не переплутавши групи, підключити до розподільних автоматів дроти, що відходять на приміщення. При цьому має сенс підписати кожен з автоматів, на яку з груп він підключається. Це позбавить від непотрібних відключень при заміні, наприклад, світильника або розетки. Адже при виникненні неполадок  в одній з розеток можна відключити автомат, який відповідає саме за цю групу. Тоді електроприлади в інших кімнатах будуть працювати в штатному режимі, а в приміщенні, де є потреба у ремонт або заміна, навіть буде горіти світло. Тому і варто ретельно продумувати проект електропроводки будинку.

Після всієї виконаної роботи потрібно ще раз протягнути всі контакти на автоматах, приладі обліку витрати електроенергії і, найголовніше, на нульовійї шині, так як при поганому контакті і нагріванні проводу саме «нуль» починає підгоряти першим.

До того ж, після 2-3 тижнів експлуатації, ці контакти необхідно буде ще раз перевірити, і при необхідності протягнути.

Далі можна підключати живлення до вступного автомата і переходити до заключної стадії монтажу електропроводки - тестування.

Тестування і введення в експлуатацію

Якщо немає впевненості, що вся розводка проводів в розподільних коробках проведена правильно, краще, звичайно, звернутися до фахівця. Якщо ж така впевненість є, можна приступити до перевірки. Не встановлюючи світлові прилади, розетки і вимикачі, необхідно (звичайно переконавшись попередньо в тому, що всі виводи з них не перемикаються між собою), включати по черзі лінії силової (розеточної) групи. При відсутності коротких замикань (автомати відключилися), потрібно перевірити всі дроти розеток за допомогою індикатора або мультітестера. Якщо все в порядку, можна перейти до освітлювальних груп.

Після відключення розеток, включаються автомати освітлення приміщень, і потім перевіряється напруга на виводах на вимикачів, де повинна бути приходити фаза і один або два відхідні дроти без напруги. При нормі лінії освітлення вимикаються, а дроти переривників перемикаються. Це дозволить після подачі живлення перевірити напругу на виводах  кабелів безпосередньо на прилади освітлення.

Якщо ніяких нарікань тестування не виявило, можна сміливо замазувати штраби на стінах, закривати розподільні коробки і (природно, відключивши живлення) починати внутрішню обробку приміщення. На цьому монтаж електропроводки в приватному будинку закінчено.

Практичні поради

Електропроводка своїми руками, як уже згадувалося - це акуратність і точне виконання інструкцій і правил - електрика будинку складна. Але важливим є і фактор впевненості в своїх силах. А тому, якщо перед тим, як зробити проводку, є сумніви в здатності виконати весь монтаж, то краще відразу довірити цю справу фахівцям.

Не варто думати, що виконавши частину робіт по електромонтажу, можна буде заплатити меншу суму. Такого варіанту не буде, і ось чому. Жоден поважаючий себе професіонал не візьметься провести електропроводку в будинку, де монтаж вже було розпочато іншими тому, що по суті все потрібно переробляти і перевіряти ще раз.

Головне - акуратність і щільний контакт. З'єднання за допомогою клемників WAGO.

А тому, сума за послуги подібного роду може бути не тільки дорівнює вартості повного електромонтажу, а навіть і перевищити її.

Якщо все ж робота виконується в приватному будинку своїми руками, потрібно уважно стежити за щільністю з'єднань і дотриманням кольорового маркування, щоб уникнути коротких замикань, псування електрообладнання або ураження електричним струмом.

Також потрібно обов'язково зберегти складені схеми електропроводки - вони можуть ще стати в нагоді.

Звичайно, зробити електропроводку в будинку - дуже складний і трудомісткий процес, до того ж він займає чимало часу. Але, все ж, при правильному підході вона цілком здійсненна своїми силами, що дозволить заощадити кошти, і найголовніше, допоможе придбати величезний і корисний досвід монтажу, який ніколи не буде зайвим.